Руське Православне Коло

Берегиня
роду

На головну | Центр "Мозаїка" | Книги | Статті | Гутірка | Консультації | Контакт | Пісні | Вірші | Малюнки | Казки | Поради | Ігри
 

Сприяння розвитку рухів у немовлят

    Рух  — це не тільки базова потреба людського організму, але  й
ознака  та  неодмінний атрибут життя взагалі. «Життя — це  рух»  —
зауважував вслід за мудрецями давнини Антуан де Сент-Екзюпері, і в
проникливості  його  слів  сумніватись не  доводиться.  Як  тільки
припиняється рух, життя в тому місці починає згасати.  Ще  задовго
до  народження майбутня людина вже має потребу рухатись, тому, чим
раніше   ви   станете  її  задовольняти,  тим  повноцінніше   буде
розвиватися  ваша  дитина.  Що  ж  означає  «задовольняти   рухову
потребність  плоду?»  Справа в тому, що «задовольняти»  в  данному
випадку — це насамперед не перешкоджувати.
    Рухи  плоду  починаються із третього місяця вагітності,  а  на
сьомому місяці з'являються численні рухові реакції. Під час прояву
цих  реакцій  або для того, щоб їх викликати, вам  досить  ласкаво
заговорити  з  дитиною, «погладити» її крізь мамин  животик.  Маля
обов'язково сприйме позитивні емоційні імпульси, тож своєю  ласкою
та   гарним  настроєм  заохочуйте  «штовхання  та  буцання»  вашої
крихітки.
    Якщо  майбутня  мама  в періоди жвавого  руху  плоду  відчуває
роздратування  або  тривогу (сварки, депресійний  стан,  напружені
стосунки  на роботі и таке інше), то негативні емоції  відчуває  і
дитина.  Незалежно від того, що викликало занепокоєння —  зовнішні
обставини або суто фізичний дискомфорт від поштовхів плоду —  маля
реагує в обох випадках однаково: знижує активність, завмирає.
    Стійка  негативна  реакція  з боку  майбутньої  матері  (якщо,
наприклад,  дитина  небажана)  або взагалі  відсутність  будь-якої
реакції,  «придушує» рухи плоду, і в нього закладається  справжній
пренатальный   невроз.   Отже  психіка  ще   ненародженої   дитини
деформується, а згодом у таких дітей рухова активність поєднується
з  наростанням агресії й дратівливості (укуси, бійки) або напаки —
з  млявістю  та «заторможеністю». Найтяжчий наслідок пренатального
неврозу  полягає  в  тому, что маля не зможе отримувати  насолоду,
природну  «м'язову радість» від процесу руху. Погляньте  на  кішку
або  задоволену  жваву  дитину: вони  граційні  та  прекрасні,  бо
смакують  кожен  рух свого слухняного тіла. І тепер  уявіть,  яким
тягарем  стає  людині  власне тіло, якщо  воно  не  «літає»,  якщо
втачено зв’язок між правильним образом дії, існуючим у її уяві, та
відповідною роботою м’язів, яку порушили ще в утробі.  Найгірше  в
цій  ситуації  те, що людина не може усвідоміти та  проаналізувати
витоки  й причини дискомфорту, оскільки вони перебувають за межами
її свідомісті.
    Отже, кожний поштовх плоду розцінюйте як заклик до спілкування
й  обов'язково відповідайте йому радісним вітанням. «Запрошуйте на
танок»  вашу майбутню дитину — влючайте красиву музику  (плід  уже
все  чує,  бо навколоплідні води передають звукову хвилю  набагато
краще за повітря) та граціозно рухайтесь у такт з нею.
                                 
              Рухова активність новонародженої дитини
    Якщо  вам  здається  що немовля нічого ще  не  вміє  й  більшу
частину  часу  спить або просто лежить, то ви глибоко помиляєтесь.
Проведіть  хвилину-другу біля дитячого ліжка, уважно спостерігаючи
за  сплячим сином чи донькою, і ви виявите, що протягом цього часу
маля  кілька  разів  злегка здригнеться. Це  відбувається  завдяки
паузам   між  вдихами  й  видихами,  під  час  яких  в   організмі
утворюється   незначний  дефіцит  кисню.  У   цей   момент   малюк
здригнувся,  і газообмін відновився. Так і виходить, що  приблизно
половину часу дитина фактично проводить у русі, якщо ви, звичайно,
не перешкоджаєте цьому туго обернутими пелюшками.                            
                                             
                     Знайомимося с рефлексами
    Крім  безладного й хаотичного здригування, міміки та ворушіння
pswj`lh  й ніжками, немовля може «показати» дещо ще. Мова йде  про
більше складні рухові реакції — рефлекси. Розглянемо детальніше ті
з  них,  які можна використовувати за основу для перших  тренувань
(їх прийнято називати пасивною гімнастикою).
                                 
             Хватальний рефлекс або рефлекс Робінсона
    Як  виявити: покладіть дитину на спину і вкладіть в її долошки
вказівні  пальці — немовля повинно із силою стиснути їх.  На  базі
цього   рефлексу  у  трьох — чотирьохмісячному  віці  розвивається
вміння свідомо захвачувати предмет.
    Рекомендована   вправа   для  пасивної  гімнастики:   викличте
рефлекторну  реакцію   в  дитини. Коли маля  стисне  ваші  пальці,
перевірте,  наскільки  міцно воно тримається,  злегка  підтягнувши
його  в  напрямку  до  себе. Із цього положення  підніміть  дитину
(верхню частину корпусу) на 1-2 сантиметри над поверхнею столу  на
1-2 секунди й повільним рухом опустіть. Повторіть вправу ще раз.
                                 
                           Рефлекс опори
    Як   виявити:   візьміть  дитину  під  пахви  з  боку   спини,
підтримуючи її (спинку) вказівними пальцями. При зіткненні ступень
із  твердою поверхнею маля спочатку підтискає ніжки до  живота,  а
потім розпрямляє їх і повною ступнею впирається в поверхню.
    Рекомендована   вправа   для  пасивной  гімнастики:   викличте
рефлекторну  реакцію  й утримуйте дитину у  такому  положенні  3-5
секунд,  потім  обережно покладіть маля на спину, притримуючи  при
цьомуйого голівку.
                                 
                     Рефлекс автоматичної ходи
    Як   виявити:   візьміть  дитину  під  пахви  з  боку   спини,
підтримуючи його голівку зап'ястям і великими пальцями і  поставте
на  ніжки на рівній твердій поверхні (немовля не спирається на неї
повною  ступнею, а лише злегка торкається). Трохи нахиліть  дитину
вперед, і вона має зробити кілька «кроків». При цьому руки  в  неї
не рухаються й не беруть участь у підтримці рівноваги. Відсутність
цього  рефлексу — тривожний симптом, оскільки вона  може  свідчити
про травму поперекового відділку спинного мозку.
    Рекомендована   вправа   для  пасивної  гімнастики:   викличте
рефлекторну реакцію і дайте дитині змогу виконати 2-3 кроки, потім
м'яко  покладіть на спинку. Після невеликого відпочинку  повторіть
ще  раз.  Цю  вправу  добре виконувати у разом з  попередньою  (на
основі рефлексу опори).
                                 
                Рефлекс повзання або рефлекс Бауера
    Як виявити: викладіть маля на живіт на рівну тверду поверхню й
притуліть  до  його  стоп свою долоню. Дитина  починає  виконувати
плавальні  рухи руками й відштовхуватися ногами від вашої  долоні.
Рефлекс проявляється на 3-4-у добу після народження й згасає після
четвертого місяцю життя.
    Рекомендована   вправа   для  пасивної  гімнастики:   викличте
рефлекторну  реакцію  і  після  виконання  3-4  плавальних  рухів,
переверніть малюка на животик, щоб він відпочив. Повторіть ще  1-2
рази.
                                 
                         Захисний рефлекс
    Як  виявити: викладіть маля на живіт на рівну тверду  поверхню
обличчям  долі. Дитина відразу ж поверне голівку вбік  або  робить
спробу її підняти, щоб дихати без перешкод.
    Рекомендована   вправа   для  пасивної  гімнастики:   викличте
рефлекторну  реакцію  і  через 4-5 секунд  переверніть  дитину  на
qohmjs, а після відпочинку повторіть вправу ще раз.
    
                                 
                   Лабіринтовий тонічний рефлекс
    Як виявити: залишіть дитину лежати на животі на рівній твердій
поверхні. Поступово почне наростати тонус у згинаючихся  м'язах  —
голова   й   руки  підтягнуться  до  грудей,  ноги   зігнуться   й
підтягнуться до живота, спина вигнеться. Наприкінці першого місяцю
життя цю позу замінюють плавальні рухи.
    Рекомендована вправа для пасивної гімнастики: краще виконувати
разом  попередньою:  викладіть маля на  животик  на  тверду  рівну
поверхню,  щоб  викликати рефлекторну рухову  реакцію  —  спочатку
захисний  рефлекс,  а  потім лабіринтовий  тонічний.  Після  цього
переверніть дитину на спинку для відпочинку
                                 
                          Рефлекс Галанта
    Як  виявити:  викладіть маля на животик на  рівну  поверхню  й
проведіть  пальцем по його спинці  зверху вниз збоку  від  хребта.
Тулуб  дитини  має  зігннутись дугою, а ручка й ніжка  на  стороні
роздратування теж зігнуться.
    Рекомендована   вправа   для  пасивної  гімнастики:   викличте
рефлекторні  реакцію, проводячи теплою рукою спочатку  ліворуч,  а
потім праворуч від хребта дитини, рухаючись у напрямку від шиї  до
куприка.
                                 
                          Рефлекс Переса
    Як  виявити: покладіть дитину на животик на рівній поверхні  й
легко  проведіть  пальцем  по хребті,  рухаючись  у  напрямку  від
куприка  до шиї. Маля відкине голову, розігне  або зігне кінцівки,
вигне   спину.    Неонатологи  відмічають,  что   реакції   можуть
варіюватись,    але   розгибання  шиї   при   цьому   обов’язкове.
Відсутність  автоматизму  Переса може   розцінюватись  як  симптом
порушень у розвитку нервової системи немовляти.
    Рекомендована вправа для пасивної гімнастики: можна виконувати
разом   з   попередніми  вправами:  викличте  захисну  рефлекторну
реакцію,  потім  — автоматизм Галанта, проводячи  пальцем  з  обох
боків  від хребта дитині, і наприкінці проведіть пальцем по самому
хребтові. Переверніть малюка на спинку для відпочинку.
                                 
              Правила проведення пасивної гімнастики
    1.Виконуйте  вправи, коли маля не спить (уже до кінця  першого
місяця такі хвилинки обов'язково з'являються), не голодний (але  й
не відразу ж після годівлі) і добре себе почуває.
    2.Під  час  занять краще чергувати серії з  2-3  вправ,  а  не
виконувати весь комплекс за раз.
    3.Уважно   спостерігайте   за   реакціями   малюка   і    його
самопочуттям,   щоб  вірно  визначити  навантаження   або   вчасно
зупинитися.
    4.Ваші  рухи  повинні бути нерізкими, м'якими й  разом  з  тим
упевненими.  Пам’ятайте,  що  дитину  дуже  лякають  різкі  звуки,
падіння або різка зміна висоти.
    5.Закінчить заняття легким заспокійливим масажем.
    
    І наприкінці ще одна порада.
    Майте  на  увазі, що дитині не завжди подобаються  деякі  дуже
корисні  й  доцільні  речі.  Навіть зовсім  маленькі  діти  можуть
протестувати проти деяких ваших маніпуляцій, і в їхнє число  іноді
потрапляють  вправи пасивної гімнастики, особливо якщо  на  перших
заняттях   ви   були   незграбні,  поводилися   невпевнено,   були
pngdp`rnb`m3  або  похмурі.  Якщо  ваши  старання  натикаються  на
стійкий  опір з боку сина та доньки, тож не наполягайте —  користь
від лагідного масажу буде не меншою.
 
На головну | Центр "Мозаїка" | Книги | Статті | Гутірка | Консультації | Контакт | Пісні | Вірші | Малюнки | Казки | Поради | Ігри
Передавайте з любов'ю усім дітям. Ця робота була зроблена з думкою про них
© Яна Яковенко 2006-2019